Вітаю Вас, Гость
Головна » Статті » Долинський р-н

Святковий привіт від романтиків, мандрівників та всіх, хто знаходить себе в єднанні з природою!!!

Свято Різдва завжди незвичайне, загадкове, хвилююче, повне таємниць та сюрпризів. У холодні зимові дні та вечори, коли за вікном хуртовина і сніг, всім хочеться тепла і затишку. Але це не для учасників міжрегіонального освітнього проекту «Прекрасні далі манять нас в похід», учнів Добронадіївської ЗШ І-ІІІ ступенів та Долинської ЗШ № 2 ім. А.С. Макаренка Олександрійського та Долинського районів, які не звикли сидіти вдома, а подалися на зимових канікулах за казковими різдвяними пригодами, до оспіваних легендами Карпат. 

Лютими морозами зустрів мандрівників величавий і загадковий Львів, але ні морози, ні хвороби, які чогось до нас чіплялися, не змогли зіпсувати наш настрій і жагу до пізнання та дослідження рідного краю. Архітектурні шедеври, музеї вже були не на шпальтах Інтернету, а поряд з нами. Ось пам’ятник Івану Федорову, площа Ринок, палац Любомирських, музей Арсенал, Домініканський костел, собор Святого Юра, Високий замок.

Прямуємо до Львівської ратуші, яка вперше була відкрита для відвідувачів ще у 1851 році. Подолавши 408 сходинок до оглядового майданчику, переконуються у красі і величі духовної столиці України. Підйом цікавий ще й тим, що дає змогу почути «дихання» головного годинника Львова, скрип його шестерень, звук руху хвилинної стрілки, побачити важелі, які «допомагають» годиннику перебувати «в тонусі». Споглядаючи Львів з висоти польоту птаха, хочеться оспівувати красу і велич нашої рідної Батьківщини.

Знайомство з історією пам’ятників Т.Г.Шевченку, Адаму Міцкевичу, Івану Франку, Івану Підкові, Михайлу Грушевському змушує задуматися над історією нашої держави.

Повітря у місті особливе, бо Львів «пахне кавою». Кав’ярні гостинно запрошують гостей. Уважно слухаємо розповідь про Юрія Кульчицького, який започаткував кавову традицію. Історія львівської прихильності перед кавою обросла легендами, у кожного вона своя, та все одно, цікава.

Львів вміє творити диво, тому підземне місто нас зачаровує своєю загадковістю, чарівністю та легендами, учні вчаться «добувати» львівську каву під землею, відвідують «Криївку», музей-аптеку, та з острахом слухають легенди підземного середньовічного міста. 

Далі наш шлях попрямував до села Розгірче, Стрийського району, де нас вже третє Різдво поспіль гостинно зустріли господарі садиби Стегура Василь Васильович та Мирослава Богданівна. 

Із різдвяними колядками ми завітали до депутата районної ради Котик Катерини, яка провела екскурсію по бойківській хаті та криївці, познайомила дітей із місцевими звичаями та обрядами. Запросили учасників експедиції і сім'я Рибчинських, які проживають на окраїнах села Розгірче. З радістю вони зустрічали дітей, частувавали різними святковими смаколиками та показали дітям диких свиней, коней, яких тримають у своєму господарстві.

Потоваришували із місцевим вертепом, учасники дійства познайомили нас із звичаями та обрядами своєї території. Гостинно і дружно прийняли до своєї компанії та запросили поколядувати з ними. 

Милувалися учасники проекту і засніженими Карпатами, стрімкими гірськими річками, водоспадом Кам’янка, ущелинами заповідника «Сколівські Бескиди», стрункими припорошеними смереками та буками біля фортеці Тустань, чоловічим та жіночим Гошівськими монастирями, наскельним монастирем в селі Розгірче. Гори не можна не любити, і кожен, хто хоч раз доторкнувся до їх величної краси, неодмінно захоче повернутися, і не лише подумки. 

Побували учасники експедиції в місцях, де колись ходили народні месники під керівництвом Олекси Довбуша, на повну силу відчули складність проходів через вузькі кам'янисті розщелини в скелях. Саме по них і ховалися від ворогів карпатські народні месники. Потім туристи з задоволенням каталися на гуцульських кониках та санках.

Послугами крісельного підйомника ми скористались під час підйому на гору Високий Верх, біля Славського. Діти були зачаровані навколишньою красою, особливо, коли на самій вершині гори канатна дорога ввійшла в хмари, які в цей день були надто низько над землею. Відчуття того, що ми знаходимося на небі було реальним! Підйом на гору був дуже емоційним, адже навколо тебе така краса! 

А якими захоплюючими були наші фото сесії! 

Не минув нашої уваги також гірськолижний курорт «Плай», мінеральну воду ми скуштували у Моршині та відвідали святе джерело у Раковець.

Не забули учасники походу і про розваги: катались на ковзанці у Львові та побували у дельфінарії м. Трускавець.

Сумно було прощатися із Карпатами… Проводжали нас на поїзд наш господар Василь Васильович та голова селищної ради Микола Миколайович. Пригостили на дорогу смачними апельсинами і подарували Український Прапор від молоді села Розгірче, який ми привезли на Кіровоградщину, як символ дружби між Центром та Заходом. 

Тож, до побачення, Карпати, в наступному році!!!

 

 

 

 

 

 

 

Керівники проекту Федоров В.М. ,Стеблина О.О.

Категорія: Долинський р-н | Додав: SIRIUS (14.01.2016)
Переглядів: 185 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar