Вітаю Вас, Гость
Головна » 2013 » Квітень » 29 » Курси підвищення кваліфікації керівників гуртків декоративно-прикладного мистецтва
16:25
Курси підвищення кваліфікації керівників гуртків декоративно-прикладного мистецтва

У період з 13 по 24 травня 2013 року відбудуться курси підвищення кваліфікації керівників гуртків декоративно-прикладного мистецтва.

Проблема курсів: «Розвиток творчих здібностей учнів засобами декоративно-ужиткового мистецтва».

Заїзд, поселення та реєстрація слухачів курсів 13 квітня 2013 року з 8.00 до 10.00

Початок І пари о 10.30.

Навчально-тематичний план курсів передбачає реалізацію соціально-гуманітарного, професійного та діагностико-аналітичного модулів.

Соціально-гуманітарний модуль передбачає опрацювання таких питань:

  • Методологічна підготовка сучасного педагога.
  • Історико-географічні особливості розвитку етнічних українських земель.
  • Українознавчо-регіональні основи діяльності гуртків декоративно-ужиткового мистецтва.

Професійний модуль навчально-тематичного плану включає питання:

  • Регіональні пріоритети розвитку позашкільної освіти у Рік дитячої творчості в Україні.
  • Навчально-методичне забезпечення діяльності гуртків декоративно-ужиткового мистецтва.
  • Атестація педагогів позашкільних закладів.
  • Підготовка методичної розробки.
  • Техніка ефективного педагогічного спілкування.
  • Ігрова діяльність на заняттях гуртка.
  • Основи законодавства з охорони праці. Система роботи педагога з профілактики дитячого травматизму.
  • Інноваційні технології в проектуванні педагогічної системи навчального закладу.
  • Інноваційні форми і методи роботи гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
  • Психолого-педагогічні аспекти професійного самовдосконалення педагога.
  • Розвиток та діагностика творчих здібностей учнів різного віку.
  • Корегування культури міжособистісної взаємодії: попередження і розв’язання конфліктів.
  • Сучасні тенденції розвитку декоративно-ужиткового мистецтва України.
  • Регіональні особливості декоративно-ужиткового мистецтва Кіровоградщини.
  • Створення дидактичних матеріалів для учнів за допомогою спеціальних програмних засобів.
  • Веб-сайт як освітньо-інформаційний ресурс удосконалення професійної компетентності керівника гуртка.
  • Електронний посібник як засіб розвитку творчої особистості в умовах позашкільної освіти.
  • Сучасні форми співпраці бібліотеки з творчими об’єднаннями майстрів декоративно-прикладного мистецтва.
  • Майстер-клас «Сучасні музейно-освітні програми у роботі гуртка декоративно-ужиткового мистецтва».
  • Творчі майстерні:
    • «Текстильна скульптура».
    • «Формування компетентностей дитини в процесі вивчення народного мистецтва на заняттях гуртка».
    • «Малюнок на склі як вид народного мистецтва», «Складна витинанка».
    • «Моделювання занять гуртків «Палітра творчості».
    • «Студія «Колаж».
    • «Пошук нових форм і методів роботи гуртка».

Для роботи під час творчих майстерень слухачам необхідно мати відповідні матеріали.

Також у ході курсів відбудеться конференція з проблеми «Розвиток творчих здібностей учнів засобами декоративно-ужиткового мистецтва». Слухачам курсів підвищення кваліфікації потрібно бути готовими до участі у вищезазначеній конференції.

Під час курсів передбачено підготовку випускних робіт (індивідуальних тем, колективних проектів) слухачами курсів підвищення кваліфікації. 

У разі виникнення питань стосовно організаційного та змістовного забезпечення курсів, залишайте свої повідомлення в Гостьовій книзі нашого сайту або пишіть на нашу поштову скриньку koippo414@gmail.com з поміткою «Курси».

ТЕМАТИКА
творчих робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації
керівників гуртків декоративно-прикладного мистецтва
  1. Впровадження інноваційних форм і методів у діяльність гуртка.
  2. Проектування розвитку особистості в умовах діяльності гуртка.
  3. Проблеми формування національної свідомості учнів засобами вивчення народного мистецтва.
  4. Розвиток художнього творчого мислення особистості в умовах діяльності гуртка.
  5. Особистісно-зорієнтована система розвитку творчих обдарувань і талантів дітей у системі позашкільної освіти.
  6. Роль керівника гуртка у професійному самовизначенні вихованців гуртка.
  7. Форми співпраці гуртка з державними установами та громадськими організаціями.
  8. Розвиток творчої компетентності особистості в умовах діяльності гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
  9. Розвиток пізнавальної компетентності особистості в умовах діяльності гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
  10. Розвиток практичної компетентності особистості в умовах діяльності гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
  11. Розвиток регіонально-культурологічної компетентності особистості в умовах діяльності гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
  12. Розвиток соціальної компетентності особистості у в умовах діяльності гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
  13. Використання потенціалу Інтернет-ресурсу в умовах діяльності гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
  14. Дослідження символів-оберегів українського народу у процесі діяльності гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
  15. Розвиток творчих здібностей дітей у процесі виготовлення оберегів.
  16. Тематичні українознавчі проекти у діяльності гуртків вишивання.
  17. Розвиток художньо-естетичних смаків у вихованців інноваційними методами у гуртку декоративно-прикладного мистецтва.
  18. Проектна діяльність творчих дитячих об’єднань.
  19. Розвиток компетентностей учнів шляхом залучення до участі у виставках та конкурсах.
  20. Поєднання традиційних та новітніх технік у виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва.
  21. Розвиток творчої особистості у діяльності гуртка «Умілі руки».
  22. Використання потенціалу комп'ютерної графіки у діяльності гуртка декоративно-прикладного мистецтва.
  23. Шевченківська тема у виробах гуртківців.
  24. Народні мотиви у конструюванні та виготовленні одягу.
  25. Підготовка та презентація виставки творів декоративно-прикладного мистецтва. 
  26. Особливості діяльності різновікових гуртків декоративно-прикладного мистецтва. 
  27. Діяльність творчих груп (об’єднань) керівників гуртків декоративно-прикладного мистецтва у районі (місті).
  28. Впровадження інноваційних виховних технологій в практику роботи керівника гуртка декоративно-прикладного мистецтва.
  29. Підготовка та проведення тематичних виховних заходів в умовах позашкільного закладу.
  30. Науково-методичне забезпечення діяльності гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ СЛУХАЧАМИ ВИПУСКНИХ РОБІТ

Випускна робота – це результат самостійної навчальної діяльності слухача курсів підвищення кваліфікації. У процесі підготовки слухачі узагальнюють, оновлюють й розширюють теоретичні знання, удосконалюють свої практичні вміння з теми, визначеної проблематикою курсів, упроваджують інноваційні педагогічні та виробничі технології, набувають досвіду дослідницько-творчої роботи, обґрунтовують модель власної діяльності, її результативність тощо. 

Педагогічні працівники, які перебувають на курсах, обирають форми роботи відповідно до своїх нахилів та уподобань, які відповідають проблематиці курсів та вимогами до їх оформлення.

Результат індивідуальної роботи може бути представлений у формі:
  • опису власного досвіду (творча робота, курсовий проект) з відповідними додатками;
  • участі у роботі тимчасової творчої групи для підготовки колективного проекту. Кількість учасників творчої групи – декілька осіб (4 - 5). Учасники групи виконують колективне завдання. Індивідуальна робота учасника групи є складовою частиною колективного проекту, тому кожен учасник звітує часткою своєї роботи в колективному проекті. Наприклад, колективний проект передбачає розробку циклу уроків з певної теми. Учасники презентують розроблений цикл уроків в цілому, але кожен учасник презентує особисто розроблений урок ;
  • складання плану-конспекту або методичної картки уроку, заходу, заняття гуртка чи методичних рекомендацій щодо проведення вище вказаних форм роботи відповідно до проблеми курсів;
  • адаптація (методичні рекомендації) матеріалів підручників до вимог програми;
  • презентація власних сайтів або блогів з аналізом вміщених у них матеріалів, які стосуються проблеми курсів. Педагогічні працівники, які обрали подібну  форму роботи, подають керівникам курсів матеріали, вміщені на сайті електронних носіях (CD –дисках);
  • написання науково-методичної статті, пов’язаної з проблематикою курсів
Форми роботи узгоджуються з керівниками курсів у перший день роботи. Керівники курсів надають методичні рекомендації слухачам для виконання індивідуальної роботи. Випускна робота подається на розгляд керівників курсів за два дні до захисту випускної роботи. Керівники курсів визначають рівень відповідності виконаної випускної роботи науково-методичним вимогам. Випускна робота зберігається у відповідному структурному підрозділі протягом одного року.

Нижче подаються методичні рекомендації до виконання запропонованих форм роботи.
Алгоритм виконання колективного проекту передбачає наступну структуру:

  1. Назва проекту.
  2. Актуальність проблеми, наукове обґрунтування.
  3. Мета проекту.
  4. 3авдання проекту.
  5. Етапи, термін реалізації проекту.
  6. Забезпечення проекту:
    • науково-методичне;
    • матеріально-технічне;
    • критерії оцінки очікуваних результатів.
  1. Перелік основних заходів.
  2. Очікуванні результати.
  3. Система організації і контролю за ходом виконання.
Тематика проекту обирається вчителем з урахуванням нових освітніх завдань, педагогічних концепцій та парадигм, реалій сучасного життя, навчальної ситуації, інтересів і здібностей учнів (на основі діагностики) тощо. Обгрунтування вибору проблеми висвітлює концептуальність, актуальність, необхідність, новизну обраної тематики.

Проект складається з двох частин: пояснювальної записки та комплекту текстового, графічного або ілюстративного матеріалу. Загальні вимоги до пояснювальної записки: чіткість та логічна послідовність викладу матеріалу, стислість та ясність формулювання творчого задуму проекту. Текстовий матеріал пояснювальної записки оформлюється відповідно до діючих стандартів.

Критерії оцінювання творчого проекту:
- актуальність обраної теми;
- ступінь вирішення поставленого завдання;
- ступінь самостійності розробки;
- можливість використання в роботі установ освіти.

Обов'язковими ознаками проекту повинні бути науковість, авторська методика, власний підхід до розв'язання проблеми.

Творча робота (опис власного досвіду, курсовий проект) – результат вивчення актуальної для професійної діяльності педагогічного працівника проблеми, що визначена навчальними планами курсів підвищення кваліфікації.

Тема роботи обирається відповідно до питань комплексного заліку навчально-тематичного плану курсів. З метою написання курсового проекту слухач опрацьовує інформаційні джерела, в яких висвітлено аспекти досліджуваної проблеми. Такими джерелами можуть бути: монографії, підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, періодичні педагогічні видання, інтернет-ресурси, методичні рекомендації та матеріали, інформаційні бюлетені, інформаційно-методичні та тематичні збірники тощо.

Написання творчої роботи передбачає визначення її теми, складання плану, викладу змісту, бібліографічного опису використаної літератури.

Зміст роботи необхідно викласти у логічній послідовності, грамотно. Доцільно у вступі обґрунтувати вибір теми та її актуальність, здійснити аналіз вивчених та опрацьованих першоджерел, висловити власну точку зору щодо розв’язання окресленої проблеми. В основній частині необхідно розкрити всі питання плану творчої роботи. У висновках рекомендується узагальнити опрацьований матеріал, висловити особистісне бачення шляхів вирішення проблеми, змоделювати власну діяльність у напрямі означеної роботи. 

Основні ідеї курсового проекту презентуються слухачами курсів під час захисту випускних робіт.

Написання науково-методичної статті має відповідати вимогам, встановленим ВАК.

Вимоги до інших форм роботи узгоджуються з безпосередньо з керівниками курсів.

Випускна індивідуальна робота має відповідати наступним правилам оформлення:

  1. Обсяг випускної роботи складає від 5 – 12 сторінок комп’ютерного набору (вступ – 1 сторінка), основна частина, висновки (1 сторінка). До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають суцільній нумерації.
  2. Текст набирається на аркушах білого паперу стандартного формату А-4, з використанням шрифтів текстового редактора Word, кеглем 14, через 1,5 інтервалу (30 рядків на сторінці) з дотриманням таких розмірів полів: верхнього, нижнього і лівого – 20 мм, правого – 10 мм.
  3. Завдання виконуються відповідно до встановлених вимог оформлення обраних видів робіт.
  4. Титульна сторінка оформлюється за встановленою формою.
  5. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
  6. Посилання на літературу здійснюються безпосередньо в тексті у квадратних дужках. Наприклад [1, с. 23]. Нумерація сторінок в тексті має співпадати з прикінцевими посиланнями.
  7. Список використаної літератури містить перелік літератури та інших документальних джерел, використаних під час виконання роботи, розміщується після висновків і оформлюється відповідно до чинних стандартів (див. Додаток 1).
  8. Додатки (за необхідністю), які уміщують допоміжний матеріал: малюнки, фотографії, таблиці, плани, схеми, графіки, інструкції чи виписки з них, копії необхідних документів, використовуються для повноти сприйняття виконаної роботи.

Приклади оформлення бібліографічного опису літературних джерел, 
використаної літератури
1. Книги (монографії): (один автор) Прізвище, Ініціали автора. Назва книги / Ініціали, Прізвище автора – Видавництво, рік видання. – хх с. (кількість сторінок книги) або С. хх (номер сторінки, з якої взята цитата). 
Наприклад: Трусов В. П. Социально-психологические исследования когнитивных процессов / В. П. Трусов. – Л., 1980. – 369 с.
2. Книги (монографії): (два-три автори) Прізвище, Ініціали першого автора. Назва книги / Ініціали, Прізвища усіх авторів – Видавництво, рік видання. – хх с. (кількість сторінок книги) або С. хх (номер сторінки, з якої взята цитата). 
Наприклад: Романовська З. В. Сімейне законодавство України / З. В. Романовська, Ю. В. Черняк. – К.: Прецедент, 2006. – 93 с.
3. Окремий розділ або стаття з книги: Прізвище, Ініціали автора (першого автора). Назва статті (розділу) / Ініціали, Прізвище (прізвища) автора (авторів). Назва книги / Відповідальний редактор.(або назва журналу) – Видавництво, рік видання. – хх с. (кількість сторінок книги) або С. хх (номер сторінки, з якої взята цитата). 
Наприклад: Кон И. С. Отрочество как этап жизни и некоторые психолого-педагогические характеристики переходного возраста / И. С. Кон, 
 Д. И.  Фельдштейн // В мире подростка / Под ред. А. А. Бодалева – М.: Педагогика, 1980. – С. 16-28. 
4. Електронні ресурси: Назва статті [Електронний ресурс] / Ініціали, Прізвища авторів // Назва ресурсу. – рік. – № хх. – С. хх. – Режим доступу до ххххххх: http:// www. адреса сторінки.
Наприклад: Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровків, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. – 2003. – №4. – Режим доступу до журн.: http:// www. nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

Зразок оформлення титульного аркуша 

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
імені Василя Сухомлинського

  

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДИЦІЇ

ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ 

У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ


Автор: Колісніченко Алла Іванівна,
слухач курсів підвищення кваліфікації
вчителів початкових класів спеціальних шкіл
та шкіл-інтернатів, 
вчитель першої категорії НВО «Спеціальна загальноосвітня школа № 1 – ДНЗ»


Кіровоград
2013

Переглядів: 3453 | Додав: SIRIUS | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar